Зовсім недавно в США розгорівся черговий політичний скандал: губернатор штату Нью-Йорк Еліот Спітцер був вимушений подати у відставку із-за таємниці, що розкрилася: зразковий сім’янин і борець з проституцією опинився… клієнтом борделя.
Чому чоловіки, ризикуючи втратити сім’ю, здоров’я і навіть кар’єру, користуються послугами “жриць любові”? Passion.ru шукає відповіді на складні питання.
“Жінка повинна бути королевою у вітальнею, господинею на кухні і повією в ліжку”, – свідчить народна мудрість. Якщо ви не подобаєтеся його друзям, він просто не братиме вас з собою на дружні посиденьки; якщо погано готуєте – він замовить піцу або запросить вас в ресторан.
А ось якщо ви не здатні утілити його фантазії в ліжку, він цілком може відправитися за їх втіленням до іншої, – тим паче, що є жінки, які утілюють чоловічі мрії на професійному рівні. Проте, як показує життя, навіть від надзвичайно умілих в ліжку жінок чоловіки деколи “гуляють”. Чому?
Якнайдавніша професія
Згадки про повій можна знайти і в Старому Завіті (блудниця Раав з Ієрихону II тис. до н.е. (Ісуса Навіна 6:16)), і в Новому Заповіті (Марія Магдалина).
Вже в античній Греції з’явилися перші борделі (тоді вони називалися “діктеріонамі”): голі рабині стояли біля входу і заманювали клієнтів, велику частину з яких складали купці (забезпечені чоловіки), моряки (чоловіки, які довго не бачаться з дружинами) і неодружені люди (з цією категорією все зрозуміло). У Індії храмова проституція прийняла культову форму.
В Росії з публічними будинками традиційно боролися, забороняли їх: ще цар Олексій Михайлович в 1649 році наказував стежити, щоб на вулицях не було жінок легкої поведінки (у оригіналі використовувалося інше слово), при Ганні Іоанновне і Єлизаветі проводилася активна боротьба з публічними будинками.
В Росії в 1890 році існувало 1262 будинків терпимості, 1232 таємних кубел, 15 365 будинків терпимості і 20 287 “жриць любові”, що працювали поодинці (за інформацією з Вікипедії). Під час радянської влади повій переслідували – розстрілювали, відправляли в концтабори, колонії і профілакторії, – словом, боролися з ними, як з «класовими ворогами».
В епоху Непу, якщо вірити опитам того часу, послугами повій користувалося 40 – 60% дорослого чоловічого населення. У 80-і роки проституція була знов визнана як соціальне явище: досить пригадати фільм “Інтердевочка” і пісню Газманова “Плутана”, яку співала вся країна.
В наші дні проституція вже не є чимось незвичайним: у газетах і в Інтернеті широко рекламуються послуги “дівчат з виклику”, на вулицях крупних міст є спеціальні “точки продажів”. Поселившись же в крупному російському готелі, чоловік просто приречений на нав’язливі пропозиції послуг з боку “фей”.
Словом, зараз проституція доступна так само, як і будь-яка інша послуга.
дружина, жінка, повія, послуга, проституція, Секс, чоловік,